укоськувати

(вко́ськувати), -ую, -уєш, недок., уко́ськати (вко́ськати), -аю, -аєш, док., перех., розм.

1) Приборкувати, заспокоювати (тварину, перев. коня).

2) перен. Умовляючи, втихомирювати (людину) або знаходити шляхи для порозуміння, згоди і т. ін. || Страхаючи, діючи силою, примушувати стати покірним, слухняним. || тільки док. Убити.